Методична скарбничка

Дистанційне навчання стало викликом і для учнів, і для мене-вчителя. Але найстрашніше вже позаду – мені вдалось запустити цей процес, залишилось тільки вдосконалювати навички. Тому тут я хочу поділитись своїм досвідом організації уроків.
Є величезна кількість різноманітних платформ і сайтів, які допомагають створювати та проводити онлайн-уроки, створювати вправи для пояснення, ілюстрації, а також для закріплення або перевірки знань учнями.

  • LearningApps.org - онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках, і позаурочний час, і для малечі, і для старшокласників. Детальніше 
  • Tagul - веб-сервіс, який дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з веб-сторінки з адресою. Хмара може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою гіперпосилання для пошуку у Google. Детальніше 
  • Zoom – це сервіс для організації онлайн-конференцій та відеозв’язку, можна організовувати конференції та веб-семінари для різної кількості користувачів і спікерів.
  • Classtime - це онлайн-сервіс для миттєвих тестів, які можна проводити як під час уроку, так і давати на домашнє завдання.











Етап уроку                Закріплення та узагальнення

Назва прийому       Homereading 
Опис прийому
У ході роботи з текстом зазвичай багато уваги приділяють засвоєнню лексики та граматики. Можна запропонувати різноманітні завдання під час роботи над кожним розділом книги (або окремим текстом):
• Зробити вибірковий переклад.
• Виписати слова і вирази, які відбивають основну думку розділу.
• Передати основний зміст одним реченням.
• Виписати ключові слова для переказу.
• Дібрати wortfamalie («гніздо слів») до слова.
• Виписати з прочитаного розділу, наприклад, дієслова, що означають різний спосіб пересування, синоніми до дієслів.
• Скласти детальний план.
• Переказати перечитане за планом.
• Описати малюнки до тексту і висловити свою думку про нього.
• Оцінити вчинки героїв зі своєї точки зору.
• Запропонувати різні варіанти розвитку подій.
• Передати зміст розділу від імені різних персонажів.
• Прослухати уривок із тексту і сказати, про що або про кого йде мова, хто з героїв сказав ці слова.
• Інсценувати уривок із розділу.
Назва прийому    Анкетний спосіб навчання
Опис прийому
Кожен названий учителем учень отримує анкету, що включає питання, які дозволяють повністю повторити тему в системі. Заповнення анкети може бути виконано на оцінку «три» з допомогою підручника, інші оцінки вимагають відповіді без використання допоміжних джерел. Наочні анкети можуть бути видані учням заздалегідь на цілу чверть.
Назва прийому       Аукціон
Опис прийому
Використовують на етапі узагальнення знань. Учні повторюють якусь властивість, функцію, особливість будови, спосіб життя певного об’єкта. Вони доповнюють один одного, отримуючи якомога більше знань про цей об’єкт. Той, хто назве ознаку останнім, а інші не зможуть доповнити, виграє та отримує відповідно найвищу оцінку.
Назва прийому             Доміно
Опис прийому
Учням пропонують 18 незакінчених фраз. Самі закінчення написані на інших аркушах. Учням необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.
Назва прийому       Завдання на логіку і фантазію
Опис прийому
Вчитель пропонує учням завдання, орієнтуючись на їх логіку і фантазію, а не на знання. Вони можуть розв’язувати складні математичні завдання й отримувати фантастичну відповідь, можуть писати диктант, використовуючи розділові знаки на свій розсуд, можуть приписувати подіям своє тлумачення, але в усіх випадках вони зобов’язані дати цікаве, оригінальне тлумачення своїх рішень і знахідок, за що й отримують оцінки.
Назва прийому       Гра «Гонитва в лабіринті»
Опис прийому
Велике ігрове поле, яке виготовляють заздалегідь, являє собою лабіринт. Основою лабіринту може бути малюнок, який відповідає темі гри, або колаж. На основі чітко нанесені маршрути лабіринту для чотирьох команд. Готують чотири основ­ні комплекти запитань (по 16 у кожному) та додатковий (для тих команд, які не змогли дати відповідь на основні питання). Питання складають таким чином, щоб мати на них коротку, чітку та однозначну відповідь. Одночасно можуть грати дві-чотири команди.
У лабіринті - 16 секторів запитань. Правильна відповідь на запитання означає проходження кожною командою одного сектора. Проходження кожною командою лабіринту позначають фішкою відповідного кольору. Якщо команди дають правильну відповідь, їхні фішки пересувають лабіринтом до наступного сектора, наближаючись до виходу. Хто швидше вийде з лабіринту, той і виграє.
Для більш цікавого проведення гри можливі додаткові умови або бонуси. Наприклад, якщо одночасно в одному секторі опинилися дві команди, то команда може відповісти (за бажанням) і на питання іншої команди, за умови правильної відповіді вона робить один додатковий крок уперед (на один сектор), а якщо ні - то пересувається назад у попередній сектор.
Назва прийому           Інтелектуальне лото
Опис прийому
Лото може бути за певною темою (за окремими літературними творами, темами) чи містити запитання з різних галузей знань (лото-мозаїка).
Для проведення гри потрібно підготувати настільну гру «Лото» (картки, діжечки, фішки), аркуші паперу, ручку. Участь у грі може бути командною або індивідуальною.
Учасникам гри вручають ігрові картки. Ведучий швидко називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з торбинки. Усі гравці мають бути дуже уважними. Той, у кого на картці виявилося назване число, каже «стоп». Йому ставлять запитання під таким самим номером. Якщо гравець відповідає правильно, він має право закрити це число фішкою. Фішку отримують у помічника ведучого. Якщо відповідь неправильна, неповна - число залишається відкритим. Перемагає той учасник гри, котрий якнайшвидше закриє всі числа на картці фішками, тобто правильно відповість на запропоновані запитання. Стежити за дотриманням правил гри ведучому допомагають помічники (записують усі числа, які були у грі, фіксують правильні відповіді гравців тощо).
Назва прийому          Інтелектуальний тир
Опис прийому
Для гри готують ігрове поле у вигляді мішені із зображенням яблука в середині (кількість кілець - 5, секторів - 6), таким чином, на полі 30 секторів, що відповідає 30 питанням за певною темою (бажано підготувати ще й додаткові питання).
Питання, які розташовані у різних кільцях, мають різну вартість. Перше зовнішнє кільце - найпростіше питання (вартість 1 бал), друге - 2 бали, трете - 3 бали і т.д. У внутрішньому шостому кільці, що розташоване у самому яблучку, питання найскладніші, тому й найдорожчі - 6 балів.
Грають чотири команди, які за поперед­нім жеребкуванням визначають послідовність та кількість (5-8) підходів до інтелектуальної мішені.
Далі можливі два варіанти розвитку гри. Перший (у випадку, коли мішень висить на стіні) - представники від команди кидають у мішень спеціальні дротики; другий варіант (мішень лежить на горизонтальній площині) - кидають кубик (або інший маленький предмет, наприклад, діжечку), який зупиняється у відповідному секторі. Кожен, хто кидає кубик (дротик), намагається влучити якомога ближче до внутрішнього кола, бо там найдорожче питання.
Після 5-8 підходів кожної команди помічники рефері рахують кількість балів, що отримали команди за правильні відповіді.
Назва прийому              Крокодил
Опис прийому
Цю досить відому гру з успіхом використовують на уроках узагальнення знань.
Учні діляться на дві команди. Один з учнів (або невеличка група) демонструє дослід, явище з допомогою міміки й жестів, без слів чи обладнання. Переможе команда, котра швидше розгадає показане.
Назва прийому                 «Машина часу»
Опис прийому
Цей методичний прийом має сенс проводити на уроках фізики, хімії, математики, географії, історії.
Ігрові ролі - чотири екіпажі, король з почтом, чаклун. За сюжетом гри екіпажі чотирьох «машин часу» терплять аварію й потрапляють у минуле. Екіпажам необхідно довести свою могутність і реальну користь своїх знань (отриманих у сучасному світі) у королівстві, куди вони потрапили.
Почет короля під час зустрічі з прибульцями розповідає про своє королівство (історичний час, рівень розвитку, можливо, проблеми).
Завдання чаклуна (який грає проти прибульців) - не випустити владу зі своїх рук, очорнити гравців та не допустити появи чогось нового та прогресивного.
Король, який зацікавлений у розвитку своєї держави, навпаки, має намір підтримати наукові та практичні дослідження та дає 100 монет, які необхідно розподілити між екіпажами залежно від перспективності напрямів їхньої діяльності. Король (його роль, безперечно, належить учителю) як абсолютний монарх має право карати прибульців, якщо вони будуть запідозрені у неправді (бо, за сюжетом гри, він володіє надінтуїцією).
Перемагає команда, що отримає найбільшу фінансову підтримку.
Назва прийому               Моя теза
Опис прийому    
Пропонуємо приклади того, як методом прискореного навчання весело й на оптимістичній ноті можна закінчити навчальні заняття, заохочуючи учасників до кристалізації головних тез вивченого. Попросіть учасників записати одним реченням на аркуші паперу головну ідею вивченого. Згрупуйте учасників у пари, і хай кожен за сорок п’ять секунд спробує переконати партнера, що саме його теза важливіша за інші. А далі пара на таких саме умовах переконує іншу про важливість уже їхньої спільної тези.
Об’єднана четвірка переконує іншу, і так доти, доки половина учасників не вибере свого речника, який від їхнього імені захищатиме спільно вибрану тезу, сперечаючись із речником іншої команди. Виділяючи на промову кожного дві хвилини і трохи більше на завершальні дебати, ми можемо за двадцять хвилин задіяти триста осіб.
Дайте кожному учасникові п’ять хвилин на те, щоб одним реченням на окремому аркуші паперу написати підсумок вивченого. Кожен чіпляє свій аркуш на велику дошку. Учасники групують аркуші відповідно до їхнього змісту й мотивують свої рішення. Кількість тематично схожих висновків згодом визначатиме колективну думку про головну ідею заняття й полегшуватиме загальний підсумок вивченого.
Назва прийому               На шаховому полі
Опис прийому
Гра побудована на звичайному шаховому полі, розділеному на дві командні зони, у кожній з яких 32 клітинки. Кожна клітинка розташована на перехресті літери й числа, як у шахах, тому й має відповідну назву, наприклад: h1, f2, d7. Грають дві команди. Перед початком гри кожна команда упродовж однієї хвилини продумує всі варіанти можливих ходів, так, щоб з допомогою шахового коня побувати в усіх клітинках своєї ігрової зони. Кожна клітинка має одне запитання. Починають (і продовжують) гру ходом шахової фігури - конем з її стартової позиції. Капітани команд по черзі називають клітинку, на яку здійснюють хід. Двічі в одній і тій самій клітинці бувати заборонено. Кожен хід зараховують і вважають результативним, якщо гравці команди правильно відповідали на запропоноване запитання. Для гри можна підготувати запитання за всіма шкільними предметами. Кількість запитань має відповідати кількості клітинок - 64 (по 32 для кожної команди). Перемагає команда, яка правильно прорахувала кількість ходів, дала правильні відповіді на запитання і в результаті набрала більшу кількість балів.
Назва прийому           Ораторські змагання
Опис прийому
Ораторські предметні змагання проводяться в класі, де поряд зі знанням предмета враховується манера тримати себе, довідність, образність, оригінальність розумових конструкцій і побудови мовлення, знання мови, точність цитування, уміння захопити публіку, швидкість словесної реакції і здатність до експромту. Тематика пропонується заздалегідь. Перемагає той, хто найбільше сподобався публіці та журі. Вони розпоряджаються однаковою кількістю балів для оцінювання.
Назва прийому            Перепишу параграф по-своєму
Опис прийому
Не секрет, що наші підручники далекі від досконалості. Як творче завдання запропонуйте учням переписати тему або параграф підручника по-новому, тобто написати свій авторський варіант. Але при цьому завдання необхідно деталізувати і виділити головне, що ви хочете отримати в результаті переписування. Наприклад, структурувати текст - розбити на логічні частини, виділити правило, потім розташувати приклади, які його пояснюють. Або, використовуючи додаткову літературу, зробити текст більш образним, яскравим, цікавим.
Назва прийому              Портрет
Опис прийому
Найкраще цю форму роботи застосовувати на уроках узагальнення вивченого матеріалу. Вчитель зачитує твердження, в якому описово подані відомості про рослину, тварину (біологія), історичну особу (історія), місто (географія). Учні намагаються впі­знати об’єкт, особу. Якщо не вдається, учитель зачитує друге твердження, що містить більш точну інформацію. Третє твердження містить таку інформацію, що не впізнати загадуване не можна.
Якщо учні вгадують характеристику з першого твердження - отримують вищий бал, з другого підходу оцінка нижче, з третього - ще нижче.
Приклад 1. 
Географія
1. Це обласне місто розташовано в лісостеповій зоні.
2. Максимальна температура повітря, зафіксована у місті, становить +38 ˚С, мінімальна -34 ˚С.
3. Місто стоїть на берегах Ворскли. (Полтава)
Приклад 2. 
Біологія 
1.Морський житель, має тіло, схоже на ракету.
2.У нього десять щупалець, два з яких довші, ніж інші.
3. Він розвиває швидкість до 70 км/год. (Кальмар)
Назва прийому          Репортери
Опис прийому
Ця робота з текстом доцільна, якщо треба ознайомити учнів з періодикою чи додатковим матеріалом. Учитель пропонує їм уявити себе в ролі репортерів і записати на окремому аркуші найбільш цікаве, на їхній погляд, запитання до тексту.
Усі аркуші здаються вчителю, який пропонує учням витягнути по черзі аркуші із запитаннями й уявити, що в них беруть інтерв’ю.
Назва прийому            Малюнок на скелі
Опис прийому
Первісні люди на стінах печер зображали тварин, речі, які мали відношення до їхнього життя. Учню необхідно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір, ученого та його відкриття, явище природи тощо.
Приклад 1. 
Література
Кришталевий черевичок - казка Шарля Перро «Попелюшка».
Розкішний олень, у якого між рогами росте гілляста вишня,- твір Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена».
Приклад 2. 
Географія
‰ - промілле (солоність океанічної або морської води).
Кактус - Мексика.
Кенгуру - Австралія.
Приклад 3. 
Економіка
Графічне зображення грошової одиниці (€) - євро.
© - авторський знак, наявність інтелектуальної власності.
Назва прийому         Створи тест
Опис прийому
Запропонуйте учням наприкінці року створити систему тестів, яка б охоплювала весь вивчений матеріал підручника. Поясніть правила і принципи складання тестів, покажіть на прикладах, як це зробити правильно. Уточніть рівень створюваних тестів та їх тип (з однією правильною відповіддю, з декількома правильними відповідями та ін.). Кожен тест необхідно супроводжувати варіантами відповідей і фактичними відповідями. Сенс цього завдання не стільки в оцінюванні роботи, скільки у формуванні навичок складання тестів, тому обов’язковим є аналіз роботи учнів.
Назва прийому               Вузька спеціалізація
Опис прийому
І варіант
Учням пропонується прочитати текст, а потім переказати його з точки зору людини певної спеціалізації (лікаря, геолога, спортсмена, артиста).
ІІ варіант
Учитель пропонує комусь із учнів уявити себе людиною певної професії (учителем, продавцем, юристом, політиком, шофером тощо). Потім роздається друкований матеріал, який учні читають з точки зору певного спеціаліста. Далі учні ставлять запитання фахівцям різних галузей, на які вони мають відповісти, використовуючи терміни своєї спеціальності.
ІІІ варіант
Усі учні є фахівцями однієї галузі. Після закінчення ознайомлення з текстом вони ставлять запитання одне одному, виходячи з того, що вони обізнані тільки у своїй галузі. Спеціальні терміни тексту використовувати не можна. Хто поставить запитання з порушенням правил - вибуває. Виграє той, хто залишився у грі.
Назва прийому        «Уповноважуючи…»
Опис прийому
Отже, є методичні прийоми («Умовні позначення», «Лото»), які неможливо реалізувати без попередньої підготовки. Тут ми стикаємося з однією з гострих проблем організації вчительської праці. Де знайти час для підготовки дидактичних матеріалів? Не треба забувати основне правило організації простору навколо себе. Ви не самотні, поруч є діти, які із задоволенням виконуватимуть удома ваше творче завдання замість рутинного. Не соромлячись почніть зі слів: «Уяви, що ти вчитель і готуєшся до уроку…»
Уповноважуючи учня, ви одночасно «вбиваєте декілька зайців». Давайте порахуємо:
1. Диференціація домашнього завдання.
2. Індивідуальний підхід до учнів.
3. Творче завдання для творчої дитини (або невеликої групи дітей).
4. Накопичення дидактичного матеріалу (що особливо важливе для тих, хто має кабінет).
5. Підвищення ефективності праці вчителя (вивільняється час на той вид роботи, який учням не доручиш).
6. Гарантовані гарні оцінки для творчої групи (який учитель не порадіє цьому «явищу природи»!).
7. Цікавий, незвичайний (можу вас запевнити - ефективний) урок, який і вам і вашим учням принесе задоволення.
8. Підвищення престижності вчительської праці («підготувати матеріали до уроку - великий труд»).
9. Чим більше ви спілкуєтеся з діть­ми, виходячи за рамки формальних відносин, тим простіше, більш довірливе і шанобливе ставлення до вас («цікавий урок - хороший учитель, багато знає…»).
10. Адміністрація неодмінно оцінить ваші організаторські здібності.
11. Якщо в школі практикуються рейтинги різної спрямованості («Найцікавіший урок», «Найпрофесійніший викладач» і т. ін.), то ваші зусилля приведуть до потрібних результатів.
Хочеться вірити, що мені вдалося вас переконати, що «безсоромно користуватися» дитячою працею не лише можна, а просто потрібно, адже це показник високого вчительського професіоналізму (а не лінь, як хтось подумав у перших рядках цього лірично-дидактичного відступу).
Наприклад, методичний прийом «Лото» або «Доміно» виконати учням під силу. Але роль учителя полягає в тому, щоб дати дітям дуже чіткі й конкретні інструкції.
1. Обсяг матеріалу, який треба відобразити в картках (матеріал конкретного уроку, підтема, тема, весь курс).
2. Форма завдання або питання (визначення, приклади, особи). Наведіть приклад завдання.
3. Художньо-естетичне оформлення (розміри карток, вид матеріалів, зовнішнє оформлення, наявність рамок та ін.)
4. Визначити терміни (проміжний - показати завдання на чернетці й остаточний - у готовому варі­анті).
Назва прийому            Учені та їхні відкриття
Опис прийому
Цей методичний прийом можна вважати логічним продовженням методу «Впізнай мене», але він відрізняється формою проведення.
Гра, яку можна проводити на уроках систематизації чи закріплення знань (тематичного або річного). Учні сидять по двоє за одним столом. Один з них називає прізвище вченого, інший має швидко назвати його відкриття. Рефері відстежує час відповіді, який обговорюється заздалегідь.
Приклад 1. 
Фізика
1-й учень. Галілей.
2-й учень. Відкрив закон вільного падіння тіл. Паскаль.
3-й учень. Відкрив закон передачі тиску рідинами й газами. Ньютон.
Приклад 2. 
Географія
1-учень. Христофор Колумб.
2-учень. Відкрив Америку для європейців. Магеллан.
3-учень. Перша навколосвітня подорож. Джеймс Кук.
Якщо учень затримався з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший учень з тієї ж команди. Перемагає команда, яка чітко відповідала на питання, назвала найбільше прізвищ учених і в якої найменше учасників вийде з гри.
Назва прийому          Фантастичні тварини
Опис прийому
Приклад 1. 
Біологія
Конкурс доцільно проводити для закріплення вивченого матеріалу про групи тварин, звертаючи увагу на відмінності в будові конкретних органів та систем, які формувалися під впливом певних умов середовища існування.
Учитель ставить перед учнями завдання - спираючись на отримані знання спрогнозувати можливі зміни у зовнішньому вигляді тварин, якщо природні умови традиційних місць існування зміняться. Тварину потрібно намалювати та обґрунтувати доцільність виникнення певних анатомо-фізіологічних особливостей фантастичних тварин.
До обговорення конкурсних робіт необхідно залучити весь клас, запропонувавши дати веселу та влучну назву фантастичній тварині, спираючись на її найяскравіші особливості (зовнішній вигляд, спосіб пересування тощо). Підсумком такої гри може стати виставка портретів фантастичних тварин «Містер учнівських симпатій», «Міс учнівських фантазій».
Назва прийому          Есе     
Опис прийому
Есе - твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб’єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.


Джерело: http://www.minut45.ru/

АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ НА УРОКАХ
Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці, мабуть, вічна, як сам урок. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності. Величезна кількість фахових педагогічних видань містить перлини досвіду, які допомагають швидко й якісно перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, ефектно розпочати нову тему, вміло використовувати гру. Проте ми добре розуміємо, що в арсеналі методичних прийомів учителя залишається небагато форм роботи на уроці. Решта прийомів забувається, а займатися їх пошуками знову ніколи.
Соціальні перетворення в ук­раїнському суспільстві докорін­но змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямо­вання навчально-виховного про­цесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можли­востей та здібностей учнів. Роз­в'язання цих актуальних про­блем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних методів, технологій, спря­мованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів осо­бистості.
Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерак­тивних методів у навчальній та ви­ховній діяльності вчителя (семан­тичне значенняінтерактив похо­дить від англійського слова «іпіегасі», «іпіег» — взаємний, «асі» — діяти). Отже, інтерактив­ний — означає здатність взаємо­діяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп'ютером), або кимсь (людиною). Як наслідок, інтерак­тивне навчання—це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Які ж основні характерис­тики «інтерактиву»?Інтерактивне навчання—це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні цілі. Одна з них—створення комфорт­них умов навчання, таких, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним і сам процес навчання. Суть інтерак­тивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організова­ний так, що всі учасники залучені до процесу пізнання, формування висновків, створення певного ре­зультату, де кожен робить особи­стий внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Особливістю є те, що відбуваєть­ся цей процес в атмосфері доб­розичливості, взаємної підтримки, а це дозволяє не тільки здобути нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації й праці.
Слід відзначити, що інтерак­тивне навчання дозволяє роз­в'язати відразу кілька завдань. Головне—розвиває комунікативні уміння й навички, сприяє встанов­ленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить пра­цювати в команді, дослухатися до думки кожного. І ще — викорис­тання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати фор­ми діяльності, переключати увагу на вузлові питання.

Класифікація інтерактивних методів
Кооперативне навчання
Фронтальні методи
Навчання у грі
Навчання у дискусії
Ротаційні трійки
Карусель
Акваріум
Робота в парах
Діалог
Синтез думок
Спільний проект
Пошук інформації
Обговорення проблем у загальному колі
Мікрофон
Мозковий штурм
Навчаючи-вчуся
Ажурна пилка
Аналіз ситуацій (касе-метод)
Дерево розв’язань
Імітації
Спрощене судове рішення
Громадські слухання
Рольова гра
Метод ПРЕС
Обери позицію
Зміни позицію
Неперервна шкала думок
Дискусія
Дебати

Педагогічні прийоми на різних етапах уроку
Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.
• Можна почати напівжартівливо,  знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємо­ся вашими глибокими знаннями під час опиту­вання, потім потренуємо мозок — порозв'язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)...»
• Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.
• Пам'ятайте, якщо діти регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпра­цьовується і закріплюється надовго.
• Запропонуйте учням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допо­могою спеціальних піктограм:
Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше — урок вийшов!
• Корисна традиція: використовуйте  гру-відпочинок посеред уроку. Гра повинна допомагати пізнанню, повинна займати чітко відведений час.
• Психологи рекомендуютьвикористовувати, крім голосових, ще й невербальні команди (жести, міміку).
Прийом «Приваблива мета»:
 «Здивуй». Наприклад, якщо мала дитина не хоче ку­патися, розумна мама скаже: «Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!»
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:
•   Шукайте просту, зрозумілу, привабливу  мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів.
•   Здивуйте учнів, адже ніщо  так не стимулює роботу мозку, як цікаве.

Прийом «Відтягнута відгадка»

На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна це зробити наприкінці уроку, щоб з цього розпочати наступне заняття.
Приклад. Географія. Урок розпочинається з розповіді про кругосвітню подорож Магеллана. Виявилося, що в корабельному журналі був «загублений» один день, отже, всі релігійні свята відзначалися несвоє­часно. Чому так сталося? (Вивчається тема «Годинні пояси» і вводиться поняття про лінію зміни дат.)
Прийом «Спіймай помилку!»
Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне при­пускається помилок, про що обов'язково заздалегідь попереджаються учні. Можна успішно використо­вувати й для письмових завдань.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:   
 Є сенс припускатися помилки в типових помилконебезпечних місцях.
Приклад: 2 + 2-2 = 8 (правильна відповідь — 6).
•  Не використовуйте прийом, якщо в учнів немає засобу довести істину. По-друге, краще «не заграватися». Усе добре в міру.
Знайди помилку!
1 варіант.
Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у вик­ладі помилки (можна навіть вка­зати їх кількість). Звичайно, се­ред таких помилок є 2-3 явні, ще 2-3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помил­ку може виявити навіть не кожен спеціаліст. Знайдення такої по­милки може означати справді глибоке знання предмета. Якщо матеріал учням знайомий, вини­кає природна ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні мо­жуть відчути себе експеримен­таторами, дослідниками, експер­тами.
2  варіант.
Цей самий прийом можна ви­користати за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із помил­ками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Мож­на для економи часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.

Подача домашнього завдання

Подача домашнього завдання може бути цікавою.
Приклади:
    «Домашня пошта».
•   Влаштувати пошту (домашнє завдання у конвер­тах і т. ін.)
•   Використати якусь формулу (закон Ома: / = ІІ/К, І = 2А, І/ = 36 В; К = ? Відповідь буде номером домашньої задачі.)
   Конкурс «Я—репортер».
             Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему «До чого призводить порушення техніки безпеки вдома та на роботі».
             Напишіть репортаж на тему «Хімічні елементи в організмі людини».
             Зробіть репортаж на тему «Чим ми дихаємо?»
             Візьміть інтерв'ю у пожеж­ного на тему «Чому виникають пожежі, як їх гаси­ти та попереджати».
             Напишіть нарис або зробіть колаж на тему: «Оксиди навколо нас».
     «Конкурс знавців».
             Хто наведе більше прикладів із літератури, кінофільмів, газет або журналів, в яких герої зустрічалися із хімією або алхімією.
             Хто наведе більше прикладів речовин, які він використовує у повсякденному житті.
             Запишіть у три стовпчики якомога більше при­кладів тіл, матеріалів та речовин. В яких випадках поняття матеріал та речовина співпадають?
 «Завдання для Попелюшки.
             Згадайте відому казку. Яку суміш наказала розділити мачуха? Чи можна це зробити?
А якщо б Попелюшці потрібно було розділити суміші: а) рослинної олії і води;
«Атоми у нас вдома».
             Виготовте із пластиліну моделі молекул простих (О2, Н2, С12) і складних (НС1, СО2, Н2О) речовин. Атоми різних елементів повинні мати різний колір і різний розмір.
«Домашній експеримент ».
Проведіть удома такі дослідження:
1) нанесіть краплину спиртового розчину йоду на розрізану картоплину;
2) змішайте дрібку питної соди з оцтом;
3) запаліть сірник.
— За якими ознаками можна віднести ці яви­ща до хімічних реакцій?
Дидактична гра «Допоможи товаришеві».
 На окремому аркуші напиши три хімічні рівняння без коефіцієнтів. На наступному уроці обміняйся із сусідом по парті, перевір, чи правильно він роз­ставив коефіцієнти, допоможи знайти помилки.
«Слідство ведуть хіміки».
             Допоможіть відрізнити метали (залізо, мідь, алюміній) від неметалів (кисень, сірка) за зовнішнім виглядом та фізичними властивостями.
             Оксиди сховалися між іншими речовинами. Допоможи їх знайти і назвати. З'ясуй, чого більше: оксидів металічних чи неметалічних елементів: НСl, КОН, СаО,ZnО, Н2SSО2CaОН, НNО3, Н2О, Fе2О3, СО2N2О, СаСО3,KNО2.
             «Деякі оксиди за­маскувалися під різними назвами: іржа, негашене вапно, сухий лід, лисячий хвіст, вода. Допо­можіть встановити їхнє хімічне ім'я.

«Фантазуємо разом».

             Продовжить оповідан­ня: «...Космічний корабель прибув на невідому планету. Зовнішні аналізатори встановили відсутність у повітрі кисню...»

             Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

 «Задачі без запитань»

Одер  Басил із Франції часто пропонує молодшим учням на уроках математики задачі без за­питань. Фактично дано опис пев­ної ситуації. Діти вникають у неї й самі ставлять численні запитання. До речі, цінне в цьому завданні те, що учні складають запитання не тільки за ситуацією, а й за ана­логією, за протиставленням, за особистим досвідом. Це допома­гає виходити за межі предмета.
Дуже цікава така форма ро­боти для уроків фізики, оскільки може дати поштовх до дослід­ження.

Прийом « Буриме»

 «Прийди у свій літературний клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один ряд напише під неї вірш у стилі Байрона, інший — у стилі Маяковського, третій — у стилі Ахматової. Ось коли учні на такому рівні знатимуть особли­вості стилю, мови, почуттів поетів, тоді можна сказати, що клас у вас літературний.

Прийом «Практичність теорії»

Введення в теорію учитель здійснює через практич­ні задачі, користь яких очевидна учням.
Приклад. Учитель німецької мови використовує як дидактичний матеріал фрагменти інструкцій до ні­мецьких ліків, товарів. Учням очевидна необхідність розібратися в них.

Прийом «Питання до тексту»

Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання.

Гра «Так чи ні»

Використовується для зацікавленості дітей, ство­рення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає шко­лярів слухати один одного, складати розрізнені фак­ти у єдину картину, систематизувати вже наявну ін­формацію.
Алгоритм дій:
Учитель або учень загадує дещо (об'єкт, предмет, персонаж тощо). Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на які вчитель може відповісти тільки «ТАК» чи «НІ».

«Навчальний мозковий штурм» (НМШ)

Ця форма навчальної діяльності може бути вико­ристана для учнів будь-якого віку, під час викладан­ня будь-якого шкільного предмета.
Доречно використовувати:
• для кількох рішень конкретної проблеми;
• під час організації групової форми роботи;
• для розв'язання творчих, евристичних задач, що розвивають креативність мислення.
Алгоритм дій:
1.   Обов'язково провести інструктаж груп.
Головне правило - НЕ КРИТИКУЙ!
2.  У групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи.
3.  Перший етап — створення банку ідей (найнеймовірніших).
4.  Другий етап — аналіз ідей у групі.
5. Третій етап — обробка результатів. Озвучення спі­кером результатів роботи групи перед класом.
6.  Підсумки.
Типовими помилками у використанні НМШ є:
•   неправильний підбір завдання, теми для обгово­рення;
•   критика висунутих ідей;
•   втручання у роботу груп.
3. Як організувати активне повторення вивченого на уроці

Прийом «Своя опора»

Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант — розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою «опорою».

Прийом «Свої приклади»

Учитель пропонує учням після нового матеріалу під­готувати свої приклади (завдання, задачі) до вивче­ної теми.

Прийом «Рефлексія»

(Метод «Відкритий мікрофон»)
У кінці уроку доречно поставити учням питання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до рефлексії. Наприклад
  Які якості особистості форму­ються, розвиваються та удоскона­люються в процесі виконання по­дібних вправ?
  На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи?
  Чи зацікавили вас ці вправи, як­що так, то чим?
  Чи потрібно надалі проводити такі уроки?
  Що на уроці було голо­вним? Цікавим?
  Чого ви навчилися?

«Ланцюг      асоціацій»

Кількома словами висловіть, яку (які) асоціацію(ї) викликає у вас слово «вода». Слухайте один одного уважно, щоб асоціації не повторю­валися. (Протягом 2 хв.)

 « МІКРОФОН»

Мож­на використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою дум­ку чи позицію. Для цього учням дають невелику вказівку, що виконує роль мікрофона.
Вчитель задає запитання, а учні, передаючи один одному «мікрофон», відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й ла­конічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєднується з роботою «незакінчені пропозиції».
Наприклад, у 8 класі, вивчаючи тему «Основні хімічні по­няття», можна запропонувати учням за варіантами заповнити таку картку:
1) Дрібна частка речовини — це ....
2) Речовина, що складається з атомів одного хімічного елемента, називається....
3)  Певний вид атомів називається ....
4)  ... води складаються з ... Оксигену та ... Гідрогену.
5)  Гниття м'яса — це процес, тому що в результаті утворюються....
6) Скошена трава, звалена в стіг, швидко нагрівається і..., а звалена в яму, утрамбована й закрита зверху шаром землі, зберігається....

Визначення кращого проекту методом «Прес»

Пояснення до методу «Прес»
Метод «Прес» використовують, ко­ли виникають суперечливі питання і вам потрібно чітко аргументувати певну думку з проблеми, що обго­ворюється, та переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулюва­ти й висловлювати власну думку з дискусійного питання аргументо­вано, у чіткій і стислій формі, а та­кож впливати на думку ваших спів­розмовників.
Метод «Прес» має такі структурні етапи:
1. Позиція
Висловіть свою думку, поясніть, у чо­му полягає ваша точка зору. Поч­ніть так: «Я вважаю, що...».
2. Обґрунтування
Поясніть, чому ви так вважаєте, на чому ґрунтуються докази на під­тримку вашої позиції. Почніть зі слів: «Оскільки...», «так як...».
3. Приклад
Наведіть факти, дані, будь-яку ін­формацію, що аргументують, дово­дять, підсилюють вашу позицію, демонструють вашу правоту.
4. Висновки
Узагальніть свою думку, зробіть висновок, ще раз переконливо й чіт­ко висловіть власну позицію. Поч­ніть так: «Отже (тому), я вважаю...».
 У різних ситуаціях навчання або життя за потреби відстояти свою позицію, переконати інших нама­гайтеся дотримуватися структури методу «Прес». Використовуючи ці фрази, ви повинні висловити свою думку. На об­говорення в групі вам дається до 3 хв. Обговорення (виступ) — до 1 хв.

«Доведи позицію» (метод «Карусель»)

—   Давайте   утворимо  два   кола: «внутрішнє» — сині, зелені кольо­ри, «зовнішнє» — жовті, коричневі кольори.
—   Внутрішнє коло відстоюватиме позицію «Вода — руйнівник»; зов­нішнє — «Вода — джерело життя».
а) Протягом 1 хвилини ви повинні обдумати, які ви можете висуну­ти аргументи на захист своєї по­зиції.
б) Тепер протягом 30 секунд зов­нішнє і внутрішнє кола повинні викласти один одному (по черзі) свої аргументи.
в) Через хвилину зовнішнє коло за годинниковою стрілкою пересі­дає на одне місце, і все повторю­ється (до повернення на своє місце — повне коло).
—  Таким чином (питання до вну­трішнього кола): чи переконали вас опоненти у своїй правоті та хто саме (вкажіть особу)?
Таке саме питання ставиться до зов­нішнього кола.
— Поверніться до своїх груп.

 «Сенкан» — вірш із п’яти рядків (рими не обов'язкові).

1  — іменник
2 — два прикметники
3 — дія (три слова)
4 — фраза з чотирьох-шести слів
5 — синоніми (до іменника)
Приклад
Хімія
Складна, цікава.
Отруює, лікує, помагає —
Помічник і ворог людини
Життя.

Хімія
Корисна, небезпечна.
Розщеплює, вдосконалює, знищує,
Об'єднує науки про природу —
Наука.

 «Дистанційний диктант»

Клас ділиться на 5 команд. Текст диктанту теж ділять на 5 ча­стин. Аркуші з текстами цих час­тин прикріплюють до стіни якомо­га далі від команди, для якої призначені. Кожен із членів команди стає гінцем. Він підходить до тек­сту (безліч разів). Читає його, за­пам'ятовує, повертається до ко­манди, диктує свою частину това­ришам. Команди змагаються: пе­ремагає та, яка закінчить свій дик­тант раніше й не зробить поми­лок (або зробить їх менше, ніж інші команди). Під час виконання цього завдання учні розвивають зорову пам'ять, тренують спосте­режливість.
Така сама робота може бути на уроці математики, фізики, хімії. Замість частин диктанту на стінах висять прикла­ди, тексти задач. Гінці мають запа­м'ятати приклад або задачу, запи­си робити не можна.

«Снігова куля»

Кожен учень домислює речен­ня або якесь інше завдання вчителя так, щоб утворився безперервний ланцюжок певних кате­горій.
Приклад.
Клас поділяється на три групи по рядах. Кожен ряд одержує перфокарту. Кожен учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншо­му. Виграє той ряд, який першим правильно виконає завдання.

«Втрачена Інформація»
 Чудовий хід для перевірки до­машнього завдання. Якщо ж ви про це попередите дітей заздалегідь, вони особливо уважно читатимуть заданий параграф.
До дошки викликають учня. Йому пропонують прочитати текст домашнього параграфа і віднови­ти втрачену інформацію (вчитель закриває кілька рядків тексту па­пером). Клас слідкує за підручни­ком, оцінює знання учня.
А можна покласти закладку не поперек, а вздовж сторінки. Ще складніше!
«Сторінка із щоденника»
 Це захопливе творче займан­ня можна використати на будь-якому уроці. Запропонуйте учням відновити сторінку зі щоденника члена команди корабля Колумба, учасника Бородінської битви, ге­роя казки, відомого вченого тощо.
 «Конкурс літописців »
Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з фізи­ки, історії, географії, хімії. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.

 «Рекламна пауза»

Для узагальнення й системати­зації знань за кожною темою мож­на дати учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афі­шу, листівку тощо. Міра засвоєння матеріалу доб­ре виявиться в роботі.
На уроці хімії дуже цікавий вигляд має реклама будь-якого еле­менту Періодичної системи Мен­делєєва, на уроці історії — това­ри, які з'явилися в цей проміжок часу (автомобіль, картопля, тютюн тощо).

«Відгадай, хто я»

На уроці історії, географії, хімії, фізики тощо можна запропонува­ти учням виступити від імені відо­мої особи, не називаючи її, а опи­суючи.
 «Запитання — відповідь.»
 Іноді перевірку домашнього завдання можна робити так: учневі, якого викликали до дошки, това­риші ставлять запитання до вивченого параграфу (не заглядаючи в підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.
«Вірю — не вірю»
Такий прийом можна викорис­тати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання по­чинається словами: „чи  вірите ви, що...?”
Учні мають або погодитись з терміном, або ні.          
Приклад.
- Чи вірите ви, що алюміній найлегший метал?
- Чи вірите ви, що періодичний закон відкрив Бутлеров? 
«Предметне лото»
Клас ділиться на 2 команди. У кожної команди картка із запитан­нями під відповідними номерами. Вчитель виймає діжечку із цифрою лото. Відповідають ті, хто має запитання під цим номером.
«Відповідь із рецензією»
Відповідь учня біля дошки за­писують на магнітофон. Прослуховуючи запис, клас пише за рані­ше розробленим планом рецен­зію (повнота відповіді, логічність, манера учня говорити і тримати­ся, що випущено у відповіді, що сказано неправильно, наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія може мати й жартівливий харак­тер. Рецензії, можна перевіряти вибірково, зачитувати деякі з них і давати свій коментар.
«Коментатор»
 Використовують, як правило, під час повторних показів фільмів, діафільмів, діапозитивів, репро­дукцій, демонстрантивних карток через епідіаскоп тощо з метою закріп­лення матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм, продемонстрований без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна перервати і попросити іншого продовжити розповідь.
 «Бараняча голова»
Допомагає засвоїти нову тер­мінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свіій, третій — обидва попередніх і свій тощо. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, наступний невиправляє його, а каже: „ бараняча  голова”. На уроці, що завершує тему, ланцюжок термінів може   до­ходити до 20 і більше слів.
«М'яч із словами»
Це один із варіантів відпрацю­вання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень називає термін. Той, хто йогоспіймав, додає такі слова, щоб утворилося коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи новий термін.
Наприклад. Оксиди – складні речовини
                    Кислоти – складаються з гідрогену і кислотного залишку.
Гра розвиває винахідливість, стимулює увагу й реакцію.
«Джигсоу»
Методика проведення уроку з використанням цієї педагогічної стратегії:
• Усі учні отримують однакове завдання (5 хв.).
 Завдання поділяється на фрагменти (за кіль­кістю учнів у групі).
• В «експертній групі» всі працюють над одним завданням — вчаться його пояснити своїм друзям — кожен готується стати консультантом (10 хв.).
 Повернення в «домашні групи», де кожен консуль­тант пояснює друзям свою частину матеріалу (15 хв.).
•  3 допомогою вчителя виконується спільна пе­ревірка правильності виконання роботи, аналіз-корекція (10 хв.).
•  На наступному уроці доцільно провести само­стійну роботу з аналогічними завданнями для інди­відуального оцінювання учнів.
  «Асоціативне гронування»
1.  Використовується як:
•  Індивідуальна робота.
•  Групова робота.
•  Робота в парах.
•  Фронтальна бесіда, результати якої оформля­ються у формі «грона».
2.  Гронування — «асоціативний кущ» використо­вується:
•  На початку вивчення теми («гроно» росте).
• Наприкінці вивчення теми (для закріплення знань, для перевірки засвоєння знань з метою їх корекції).
3.  Демонстрація результатів Гронування:
•  Алкани-вуглеводні.
•  Хімія.
•  Енергетична проблема.
«Діаграма Вена»
Використовується під час вивчення матеріалу, де є відмінні і спільні риси. Діаграма Вена, що структурує матеріал, сприяє збереженню часу.
1. Демонстрація діаграм Вена тем:
•  Оксиди (основні, кислотні, амфотерні).
•  Аміни, амінокислоти.
•  Спирти (одноатомні, багатоатомні, арома­тичні).
Матеріал може бути викладений лекційно, після чого домашнім завданням має бути самостійне складання діаграми Вена вивченої теми.


САМОСТІЙНА ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ Детальніше..

ЦІКАВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ НА УРОКАХ ХІМІЇ З ДОСТУПНИХ РЕАКТИВІВ Детальніше....

Навчальний проект

Навчальний хімічний експеримент на уроках хімії

Основні вимоги щодо проведення демонстраційного хімічного експерименту


Электронные биологические библиотеки

Адреса сайтовhttp://www.djvu-inf.narod.ru/nblib.htm

На допомогу вчителю

















__________________________________________________
ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ ТА ФАКУЛЬТАТИВІВ ІЗ ХІМІЇ
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів із хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5– 12 класи/упор.: О. А. Дубовик, С. С. Фіцайло. – Тернопіль : Мандрівець, 2010.

 

Навчальні програми курсів за вибором та факультативів із хімії:     варіативна складова Типових навчальних планів. 8– 11 класи/упор.: Г. Дубковецька, Ю. Каліночкіна. – Тернопіль : Мандрівець, 2010.

________________________________________________
Значення виховної роботи учителя на уроках
Більшу частину свого часу дитина проводить у навчальному закладі. У сучасній школі навчальна діяльність учителя і учня значною мірою зосереджується на уроці, під час якого переважно і відбувається шкільне виховання. Отже, в даній статті мною було зроблено спробу проаналізувати значення та способи реалізації виховної роботи учителя на уроках. Детальніше...
_______________________________________________________

МАЙСТЕР КЛАС Єфремової Ганни Володимирівни,
учителя хімії Южноукраїнської ЗОШ№1І-ІІІступенів ім. Захисників Вітчизни


_______________________________________________

ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

______________________________________________________

УРОК на тему "Розчинення -- це фізико-хімічний процес"


______________________________________________________